Мої розробки

Тема. Технологічна послідовність розкроювання плоскої іграшки.
Практична робота. «Підготовка тканини (хутра) до розкроювання, настилання тканини, розклад шаблонів на тканині, обкрейдування деталей виробу, розкроювання деталей виробу».
Мета:
навчальна -  ознайомити учнів із технологією виготовлення плоскої м’якої
                      іграшки, із технологією розкроювання тканини, правилами
                      безпечної праці під час розкроювання, навчити розкладати
                      деталі викрійки на тканині та розкроювати тканину;
розвиваюча - розвивати кравецькі навички;
виховна -   привчати до раціонального та економного розкроювання тканини,
                    виховувати акуратність і точність під час розкроювання виробу,
                  дружнє ставлення один до одного.
Тип уроку: комбінований.
Дидактичні матеріали: мультимедійна презентація.
Матеріально-технічне забезпечення: тканина, викрійки іграшок, шпильки,
                                         кравецька крейда або олівець, ножиці.
Форми роботи: індивідуальна.
Методи навчання: пояснювально-спонукальний  (бесіда, розповідь),
                                 пояснювально – ілюстративний.
План уроку
І. Організаційний момент. (1 хв.)
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів. (5 хв.)
ІІІ. Повідомлення теми уроку. (2 хв.)
ІV. Мотивація навчальної діяльності. (1 хв.)
V. Вивчення нового матеріалу. (10 хв.)
VІ. Закріплення нових знань та вмінь учнів. (2 хв.)
VІІ. Практична робота. Розкроювання деталей іграшки. (65 хв.)
VІІІ. Підсумки уроку. ( 2 хв.)
ІX. Домашнє завдання. (1 хв.)
X. Прибирання робочих місць. (1 хв.)
Перебіг  уроку
І. Організаційний момент (1 хв.)
        1. Перевірка наявності та готовності учнів до уроку.
        2. Створення емоційного настрою.
    (слайд 2)           «Натхнення – це гість, який не любить відвідувати лінивих».
                                                                                                 (П.І.Чайковський)
Коментар учителя. Іншими словами, відповідний настрій для праці приходить до того, хто не змарнує його, а зуміє ним скористатися, щоб створити щось красиве й корисне.
            (слайд 3) ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів. (5 хв.)  
       Бесіда.
1)    Що таке іграшка?
(І́грашка — предмет, що використовується у грі).
2)    Які матеріали використовують для виготовлення іграшок?
(Дерево, пластмаса, гума, метал, тканина, хутро, кераміка, фаянс)
3)    Які види м’яких іграшок ви знаєте?
(Пласкі іграшки, об’ємні та іграшки з помпонів).
4)    Які інструменти використовують під час виготовлення м’якої іграшки?
(Голки, шпильки, ножиці, кілочок, наперсток, нитки швейні, клей
5)    За якими ознаками можна визначити лицьовий і виворітний боки тканини?(за малюнком, за чистотою обробки, за блиском, за ворсом)
6)    Яку тканину обрали ви для роботи?
7)    Які чинники вибору?
        Оглянути тканину, принесену учнями, проаналізувати добір, надати рекомендації щодо взаємообміну.
(слайд 4, 5) ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. (2 хв.)
 ІV. Мотивація навчальної діяльності. (1 хв.) (слайд 3)
       Виготовлення будь-якого виробу вимагає дотримання певної послідовності (технології). Від цього залежить відповідність виробу його естетичним та функціональним вимогам. Для того, щоб швейні вироби були красиві, зручні в користуванні, необхідно в першу чергу дотримуватися правил розкроювання тканини. Помилки, допущені під час розкроювання виробу, не завжди вдається виправити. Тому під час розкроювання намагайтеся бути максимально уважними і точно дотримуйтеся правил розкрою.
 V. Вивчення нового матеріалу. (10 хв.)
       Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією практичних прийомів).   (слайд 6)    Розкроювання тканини – це процес вирізання деталей виробу із тканини. Вирізані деталі називають кроєм або деталями крою.
       Розкрій швейних виробів складається із таких етапів: (учні записують у зошитах).
1)    Підготовка викрійки до розкроювання.
2)    Підготовка тканини до розкроювання.
3)    Розкладання викрійки на тканині.
4)    Крейдування.
5)    Розкроювання деталей.
6)    Контроль якості крою.
   (слайд 7)        Підготовка викрійки до розкроювання.
1.     Написати назву кожної деталі і кількість деталей.
2.     Позначити напрям нитки основи.
3.     На всіх зрізах проставити величину припуску на шви.
      (слайд 8)     Підготовка тканини до розкроювання.
1.     Визначити лицьовий і виворітний боки тканини, напрям нитки основи, напрям малюнка чи ворсу.
2.     Перевірити, чи немає дефектів (дірок, спотворень малюнка, плям тощо). Дефекти відмічають крейдою з виворітного боку або ниткою контрастного кольору.
3.     Відпрасувати тканину вздовж нитки основи.
4.     Виконати настилання тканини («у згин», «у розгортку» або комбінованим способом). Вибір способу залежить від ширини тканини, розмірів деталей виробу, малюнка тканини тощо.
5.     Вирівняти поперечний зріз тканини.
      (слайд 9)     Розкладання викрійки на тканині.
1.     Розкласти великі, а потім дрібні деталі так, щоб залишалось менше відходів тканини.
2.     Лекала викрійки приколоти до тканини шпильками. Вістря шпильок слід направляти в один бік.
     (слайд 10)      Крейдування.
1.     Обвести викрійки крейдою точно по контуру тонкою суцільною лінією.
2.     Відкласти припуски на шви (і підгин) пунктирною лінією.
3.     Перенести всі контрольні знаки, за якими деталі крою потім з’єднують.
   (слайд 11)        Розкроювання деталей.
1.     Розкроїти деталі точно по лінії припуску (пунктирна лінія). Викроюють спочатку великі деталі, а потім дрібні.
2.     Тканину не можна піднімати і пересувати під час розкроювання.
       Контроль якості крою.
1.     Перевірити наявність усіх деталей.
2.     Перевірити наявність контрольних точок на деталях крою.
3.     Витягнути шпильки, деталі викрійки зняти з тканини, сколоти краї деталей крою.
(слайд 12)     VІ. Закріплення нових знань. (2 хв.)
       Бесіда.
1)    Що називають розкроєм? (процес вирізання деталей виробу із тканини).
2)    Як називаються вирізані з тканини деталі? (кроєм або деталями крою).
3)    Які інструменти використовують під час розкроювання? (ножиці, шпильки, крейда, олівець).
4)    Зі скількох деталей складається ваш виріб?
(слайд 13)     Фізкультхвилинка.
(слайд 14)     VІІ. Практична робота. «Під­готовка тканини (хутра) до розкроювання, настилання тканини, розкладка (еко­номна) шаблонів на тканині, обкрейдування деталей ви­робу, розкроювання деталей виробу».  Інструкція № МШ – 1; МШ – 2.    (65 хв.)
1.     Вступний інструктаж.
     (слайд 15)       Правила безпечної праці  
       Послідовність виконання роботи (супроводжується презентацією  16-26).
1.            Накласти викрійки на тканину, прикріпити шпильками.
2.            Обвести крейдою контур викрійки.
3.            Відкласти припуски на шви і провести крейдою другу лінію паралельно першій.
4.            Перевірити правильність розкладання деталей викрійки з огляду на напрямок нитки основи, малюнка, відповідність величині припусків, зазначеній на деталях викрійки.
5.            Викроїти (вирізати) деталі виробу по лініях припусків на шви.
6.            Відшпилити деталі викрійки, сколоти деталі крою.
7.            Перевірити якість розкроювання з огляду на рівномірність ширини припусків, рівність зрізів.
       Розкроювання деталей іграшки.
·           Оглянути  тканину на наявність дефектів, визначити напрямок малюнку, напрямок ворсу, напрямок нитки основи (як саме?).
·         Розкроювати парні деталі краще у подвійній розкладці тканини, але у випадку невеликих та окремих шматочків тканини всі деталі доведеться розкроювати в одинарній розкладці. Не забувайте для парних деталей перевернути лекало (заздалегідь пронумеруйте його сторони).
·         Деталі з хутра, пальтової тканини, малі деталі, що не вивертаються, а зшиваються з лицьового боку, викроюємо без припусків на шви.
·         Деталі з сипкої, тонкої тканини викроюємо з припусками 0,5-1 см.
·         Спочатку розкладаємо і обводимо крейдою великі деталі іграшки, потім малі. Обов’язково перевіряємо наявність усіх основних та декоративних деталей. У випадку нестачі матеріалу перевагу віддаємо основним деталям.
·         Вирізайте деталі виробу гострими ножицями з дотриманням правил безпеки праці. Врахуйте особливості роботи з хутром. 
3.     Поточний інструктаж.
       Учні виконують роботу.
       Учитель у разі необхідності допомагає учням, контролює дотримання ними правил безпечної праці.
4.     Заключний інструктаж.
       Учитель оцінює результати роботи, коментує типові помилки, демонструє кращі учнівські роботи.   
  (слайд 27)     VІІІ. Підсумки уроку. (2 хв.) 
         Бесіда.  
1)    Яких вимог слід додержуватися під час розкладання викрійки на тканині?
2)    Чому тканину перед розкладкою попередньо готують?
3)    Чому деталі потрібно розміщувати так, щоб було якомога менше відходів?
ІX. Домашнє завдання. (1 хв.)
               Підготувати деталі крою, інструменти і матеріали для шиття.

       X. Прибирання робочих місць. (1 хв.)

Немає коментарів:

Дописати коментар